Те, що сталося 4 роки тому – вже історія, яку сьогодні варто згадати.
24 лютого 2022 року — дата, що назавжди закарбувалася в пам’яті мільйонів українців. Цей день навіть через чотири роки повномасштабної війни добре пам’ятають на звук, на смак, на запах, адже життя розділилося на «до» та «після».
Того лютневого ранку хтось похапцем евакуювався з рідного міста чи села, рятуючи рідних, хтось нашвидкуруч організовував пункти допомоги, хтось спішив до найближчого військкомату, щоб вступити до лав Сил оборони, а хтось чинив опір самотужки, голіруч зупиняючи танки окупантів. Попри розгубленість і лють, українці швидко мобілізували всі ресурси, щоб врятувати своє життя, життя близьких і зберегти незалежність країни.
Сьогодні, в цей день, коли ми відзначаємо четверту річницю повномасштабного вторгнення, ми схиляємо голови перед мужністю та стійкістю боротьби українського народу за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, яка показала всьому світу силу нашого духу та єдності.
Сьогодні, ми як ніколи раніше, усвідомлюємо, що несемо спільну відповідальність за розбудову незалежної та вільної України, прагнемо єдності, порозуміння та згуртованості в умовах воєнного стану та у післявоєнний період.
Дякуємо всім, хто бореться за незалежність, вклоняємося захисникам суверенності, самобутності нашої держави.
Вічна пам’ять і шана загиблим героям-землякам та всім воїнам і мирним жителям, яких вбила росія.
Велика вдячність всім цивілізованим країнам за потужну допомогу у цій боротьбі.
Перемогти ворога ми можемо тільки разом, гуртуючись навколо спільної мети – ПЕРЕМОГИ!
